Безпечна поведінка в мережі Інтернет та запобігання вчиненню кримінальних правопорушень у кіберпросторі

З метою інформування громадян про найбільш поширені шахрайські схеми в мережі Інтернет працівниками Відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України підготовлено цикл із дев'яти інформаційно-просвітницьких відеороликів, присвячених актуальним видам онлайн-шахрайства та практичним рекомендаціям щодо захисту від кіберзлочинів. У відеороликах висвітлено найбільш поширені шахрайські схеми, які використовують зловмисники, а також надано практичні рекомендації щодо їх розпізнавання та ефективні способи протидії онлайн-шахрайству

Уявіть, вам пише незнайомець у соцмережі або надходить лист на пошту. Пропонують просту віддалену роботу: потрібно лише приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати — кілька хвилин на день, досвід не потрібен. Звучить заманливо? Насправді — це пастка. Саме так шахраї вербують дропів, або ж грошових мулів — людей, які допомагають їм переказувати та “відмивати” вкрадені гроші.

Хто такий дроп? Дроп — це людина, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. Через неї проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми. Головна мета злочинців — заплутати фінансові сліди, а дропи — лише інструмент. Чому це небезпечно? Дуже часто люди не усвідомлюють, що стають співучасниками злочину. Проте, закон не звільняє від відповідальності навіть тих, хто “не знав”.

• Дроп не жертва, а співучасник.

• Дропів затримують першими.

• За такі дії загрожують штрафи, конфіскація майна і навіть тюремне ув'язнення.

Кого найчастіше вербують? У групі ризику:

• Молодь;
• Студенти та учні;
• Переселенці;
• Люди без стабільного доходу;
• Безробітні та соціально вразливі групи.
• Шахраї грають на потребі заробити та обіцяють "золоті гори" — саме тому ця схема настільки небезпечна.

Як розпізнати шахрайську пропозицію? Ось типові ознаки вербування дропа:

• Потрібно лише “переказувати кошти” — без чітких обов'язків чи посадових інструкцій.
• Немає вимог до освіти або досвіду.
• Спілкування лише онлайн, без особистої зустрічі.
• Пропозиція звучить надто вигідно, щоб бути правдою.
• Вас просять надіслати фото картки, паспорт або навіть передати банківські реквізити.
• “Роботодавець” пише з поштових адрес звичайних поштових операторів, а не з пошти офіційної компанії.
• Особливо будьте обережні з так званими “іноземними компаніями”, які не мають офіційного представництва в Україні. Перевірити їхню легальність складніше, і саме через них найчастіше проходять шахрайські операції.

Що робити, якщо ви вже потрапили в пастку? Якщо ви вже погодилися або підозрюєте, що стали дропом — не зволікайте:

• Негайно припиніть співпрацю.
• Повідомте в кіберполіцію: https://cyberpolice.gov.ua (можна залишити звернення онлайн).
• Зв’яжіться з банком, картку якого ви використовували.

Як себе захистити?

• Завжди перевіряйте, хто вам пише і яку компанію представляє.
• Не погоджуйтесь “просто пересилати гроші” — це вже привід для підозри.
• Пам’ятайте: швидкі гроші без зусиль — це майже завжди шахрайство.

Будьте пильними! Навіть якщо вам дуже потрібні гроші — не погоджуйтеся на “роботу”, де треба використовувати свої банківські реквізити. Ви ризикуєте свободою заради короткочасного прибутку. Дроп — це не просто випадкова роль. Це — кримінальна відповідальність.

Розсилання повідомлень начебто від офіційних установ про збір коштів на ЗСУ.

Пам’ятайте:

• Безпека збереження коштів та користування рахунками починається з Вас.

• Переказуйте гроші лише через офіційні фонди, благодійні організації або людям, яких ви знаєте особисто і яким довіряєте.

• Не переходьте за сумнівними посиланнями.

• Не вказуйте на сторонніх ресурсах дані ваших банківських карток.

• Довіряйте своїм інстинктам. Якщо ви отримали підозрілий електронний лист, смс-повідомлення – видаліть його. Якщо ви сумніваєтеся в правомірності телефонного дзвінка від незнайомця, перервіть розмову.

Пам’ятайте:

• Не довіряйте збору без офіційних підтверджень!
• Псевдозбори шкодять ЗСУ більше, ніж ворог!
• Допомога ЗСУ має бути реальною, а не фейковою!
• Кожна гривня має працювати на перемогу, а не на шахраїв
• Фейкові збори — злочин проти своєї армії!

Зловмисники можуть "продавати" в інтернеті товари, яких насправді не існує, за частковою передплатою або повною оплатою наперед.

Вам може надійти повідомлення в месенджері або пост у соцмережах про надання фінансової допомоги, яку може отримати будь-хто. Ця схема так званий фішинг*.

Одна з небезпечних злочинних махінацій – перевипуск sim-картки без відома власника. Отримавши контроль над вашим номером, зловмисники можуть отримати доступ до банківських рахунків, оформити кредити на ваше ім’я, а також зламати електронні облікові записи та використати їх для зловмисних цілей.

Зловмисники розповсюджують у соціальних мережах та месенджерах неправдиву інформацію про нібито нові правила нарахування пенсійних виплат. Шахраї видають себе за представників ПФУ та пропонують заповнити «офіційну анкету» на підконтрольних сайтах.

Знайома людина просить позичити грошей в особистому повідомленні в месенджері соціальної мережі. Це може бути хтось, із ким ви давно не спілкуєтесь, але є ризик, що сторінку людини зламали шахраї.

Псевдопокупець може запитати реквізити картки для оплати за ваш товар на дошці оголошень і назвати час здійснення переказу або щось подібне.

Телефонують з банку під виглядом працівників і виманюють реквізити карти, код (або від імені державних установ чи операторів мобільного зв’язку)